У зв’язку з неправильним установленням природи правовідносин справ про внесення змін до документів, виданих органами реєстрації актів цивільного стану, допускаються помилки при визначенні юрисдикції. Узагальнення із цього питання зробив Чернівецький окружний адміністративний суд, проаналізувавши власні рішення.

Публічно-правовий спір

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 Кодексу адміністративного судочинства справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, в якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, тобто суб’єкт владних повноважень. Пунктом 1 ч.2 ст.17 КАС визначено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Таким чином, критерієм віднесення спорів, що виникають у зв’язку з відмовою органу РАЦС учинити певні дії, до юрисдикції адміністративних судів є природа правовідносин. При цьому варто брати до уваги, що відповідно до Конституції відносини, які виникають між фізичною чи юридичною особою та представниками органів влади під час здійснення останніми повноважень, є публічно-правовими (п.4.1 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду від 14.12.2011 №19-рп/2011).

Вирішуючи питання про природу правовідносин, які лежать в основі досліджуваної категорії спорів, потрібно взяти до уваги те, що орган РАЦС є суб’єктом владних повноважень. Оскільки державна реєстрація актів цивільного стану має публічно-правову природу, звертаючись із заявою (вимогою) до такого органу, особа вступає в публічно-правові відносини з державою в особі уповноваженого держоргану. Внаслідок цього при користуванні будь-яким із правил відмежування адміністративної юрисдикції від інших видів юрисдикції, зазначених у п.4 постанови пленуму Вищого адміністративного суду «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» від 20.05.2013 №8, спір щодо відмови органу РАЦС унести зміни до актового запису цивільного стану за заявою особи слід кваліфікувати як належний до адмін’юрисдикції.

Крім того, у п.7 «Прикінцевих та перехідних положень» КАС визначено, що заяви щодо відмови органу РАЦС унести виправлення в актовий запис цивільного стану розглядаються в порядку, встановленому цим кодексом.

Предметом спору щодо відмови внести зазначені зміни є рішення, дії чи бездіяльність відповідного органу, а не спір про наявність в особи особистого немайнового права. Як випливає з вимоги ч.3 ст.2 КАС, при цьому суд перевіряє, чи відповідні рішення прийняті, дії вчинені на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами, а також обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення чи вчинення дії. Для встановлення такої характеристики (обґрунтованості) суд вивчає наявність чи відсутність достатніх підстав для прийняття відповідного рішення та/або вчинення відповідних дій, передбачених ч.1 ст.22 закону «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».

Отже, подані заявником документи, що були предметом розгляду органом РАЦС, досліджуються судом як докази у справі, а не як предмет спору. Водночас суд не уповноважений встановлювати достовірність обставин, засвідчених цими документами, чи іншим способом установлювати юридичні факти, які засвідчують зміну актів цивільного стану особи. Такі справи належать до цивільної юрисдикції та вирішуються в порядку окремого провадження.

Тож варто звернути увагу на загальну позицію ВАС, викладену в постанові його пленуму «Про узагальнення практики вирішення адміністративними судами спорів, які виникають у зв’язку з відмовою органу державної реєстрації актів цивільного стану» від 29.09.2016 №12. Відповідно до неї адмінсуди при розгляді спорів щодо рішень, дій чи бездіяльності органів РАЦС не повинні досліджувати обставини, які підлягають дослідженню в порядку цивільного судочинства, і тому не можуть підміняти собою компетенцію відповідного органу. Не можуть також розглядатися в порядку адмінсудочинства спори щодо невиконання органами РАЦС рішень судів, ухвалених у порядку цивільного судочинства, якщо таке невиконання не стало підставою відмови в задоволенні належних вимог громадянина.

Отже, основною проблемою в категорії таких справ, що виникають у зв’язку з відмовою органу РАЦС учинити певні дії, є питання віднесення їх до юрисдикції адмінсудів та відмежування від цивільних справ, пов’язаних зі встановленням юридичних фактів, що мають значення для оцінки правильності актових записів цивільного стану.

Цивільне судочинство

Так, в адмінсправах №№824/261/16-а, 824/321/16-а, 824/412/16-а, 824/381/16-а та 824/341/16-а Чернівецький окружний адміністративний суд відмовив у відкритті проваджень на підставі п.1 ч.1 ст.109 КАС у зв’язку з тим, що справи належить розглядати в порядку цивільного судочинства.

У справі №824/261/16-а за позовом фізичної особи проти відділу РАЦС реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції про зобов’язання вчинити дії щодо внесення змін до актового запису про народження доньки, змінивши прізвище батька та дитини, позивачу відмовлено у відкритті провадження на підставі п.1 ч.1 ст.109 КАС у зв’язку з тим, що справу належить розглядати в порядку цивільного судочинства, оскільки вона стосується порушеного права, що виникає із сімейних відносин.

У справі №824/321/16-а за позовом фізособи проти того самого відділу про зобов’язання внести зміни до актових записів, змінивши національність батька з «українець» на «поляк», ухвалою від 18.05.2016, яка набрала законної сили 3.06.2016, позивачу відмовлено у відкритті провадження на тій самій підставі.

Слід зазначити, що позивачі не ставили питання про оскарження рішень, дій чи бездіяльності органу РАЦС, що дає підстави для висновку про відсутність спору із суб’єктом владних повноважень.

Задоволення вимог

Протягом 2016 року ЧОАС  прийняв 7 постанов про повне задоволення позовних вимог до органів РАЦС (№№ 824/26/16-а, 824/237/16-а, 824/251/16-а, 824/301/16-а, 824/280/16-а, 824/341/16-а, 824/408/16-а). Досліджувалась обґрунтованість рішень останніх про відмову у внесенні змін до актових записів на підставі наявних у матеріалах справи доказів, які були також подані заявниками до зазначених органів.

Як приклад можна навести рішення у справі №824/26/16-а. Ним задоволено позов громадянина проти відділу РАЦС Новодністровського міського управління юстиції Чернівецької області та зобов’язано його виправити відомості в актовому записі цивільного стану про дату та місяць народження позивача, а саме — змінити «23 травня» на «20 квітня».

Позов мотивовано тим, що запис про дату народження позивача, внесений в акт цивільного стану є неправильним. Тому громадянин 23.12.2015 звернувся із заявою про внесення змін до актового запису, але 25.12.2015 дістав відмову з таким обґрунтуванням: рішення Новодністровського міського суду Чернівецької області, яким установлено факт народження позивача 20.04.79, не є підставою для внесення змін в актовий запис.

Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, які підтверджують обставини, на які посилався позивач: копію свідоцтва про народження, оригінал якого втрачено, де як дата його народження вказано «20 квітня 1979 року»; копію паспорта, де як дата його народження зазначено «20 квітня 1979 року»; рішення Новодністровського міського суду від 27.11.2015, яким установлено факт народження позивача 20 квітня 1979 року, суд задовольнив вимоги.

У справах №№824/26/16-а та 824/251/16-а громадяни зверталися до суду з позовами проти відділів РАЦС для внесення виправлень в акти цивільного стану, що стосуються дати народження. Вимоги задоволено в повному обсязі та зобов’язано відділи РАЦС виправити відомості. При аналізі зазначених справ спірних питань не виникало.

Межі спору

Суд не має права виходити за межі розгляду публічно-правового спору та встановлювати юридичні факти. З огляду на положення стст.1, 3, 17 КАС, із урахуванням того, що орган РАЦС є суб’єктом владних повноважень, уповноваженим здійснювати державну реєстрацію актів цивільного стану, спір щодо відмови внести зміни до актового запису за заявою особи потрібно кваліфікувати як публічно-правовий, а не такий, що виникає із сімейних відносин та підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Крім того, під час розгляду спорів відповідної категорії слід ураховувати висновки, викладені в постанові ВАС «Про узагальнення практики вирішення адміністративними судами спорів, які виникають у зв’язку з відмовою органу державної реєстрації актів цивільного стану» від 29.09.2016 №12.

ІНФОРМАЦІЮ ВЗЯТО З:

http://zib.com.ua/

РУБРИКА — НОВИНИ