Незабаром акціонерні та товариства з обмеженою відповідальністю матимуть змогу укладати корпоративні договори, а власники 95% акцій зможуть викуповувати решту цінних паперів у міноритаріїв. Одначе зміни, внесені до законодавства, мають і недоліки.

Власні правила

Проект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо корпоративних договорів» (№4470) очікує підпису Президента. Документ, зокрема, передбачає укладання договору про реалізацію прав учасників (засновників) товариства з обмеженою відповідальністю та договору між акціонерами товариства.

У таких угодах можна передбачити, поміж іншим, обов’язок голосувати у визначений спосіб на загальних зборах, погоджувати придбання або відчуження частки (акцій) за визначеною ціною, утримуватися від відчуження часток (акцій) до настання певних обставин, умови, на яких учасник (акціонер) управі або зобов’язаний придбати чи продати частки тощо. Не можна зобов’язати сторони голосувати згідно з вказівками органів управління щодо часток (акцій), крім випадків, якщо стороною є особа, яка входить до цього органу.

Про укладення договору товариству повідомляється протягом трьох робочих днів. У цьому повідомленні обов’язково зазначаються строк дії договору та сторони, може міститися інша інформація. Публічне АТ розкриває інформацію про наявність договору в порядку, встановленому законом «Про цінні папери та фондовий ринок» для розкриття особливої інформації про емітента.

Безумовно, проект є кроком уперед у сфері захисту прав та інтересів учасників ТОВ, акціонерів і навіть кредиторів компанії (останні також зможуть стати стороною корпоративних договорів). Утім, не обійшлося без недоліків.

Наприклад, визначено, що порушення корпоративного договору не може бути підставою для визнання недійсним рішень органів управління товариства. Тож, якщо сторона проголосує на загальних зборах ТОВ усупереч положенням договору, рішення зборів не може бути визнане недійсним.

Також передбачено лише право встановити способи забезпечення виконання зобов’язань за корпоративним договором та заходи цивільно-правової відповідальності за його невиконання (неналежне виконання). Проте для притягнення порушника до відповідальності необхідно буде звернутися до суду й, імовірно, готуватися до тривалого розгляду спору.

В іншому положення документа дають можливість детально врегулювати права й обов’язки учасників ТОВ або акціонерів і дозволяють зробити управління та прийняття внутрішніх рішень у товариствах більш простим і ефективним.

Запобігання зловживанням

Водночас нещодавно набув чинності закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах» від 23.03.2017 №1983-VIII, який передбачає випадки, коли продаж/придбання акцій є обов’язковим. Так, власник домінуючого контрольного пакета (95% і більше простих акцій) має право надіслати до товариства публічну безвідкличну вимогу про придбання акцій в усіх інших власників. Останні зобов’язані продати належні їм прості акції цього товариства заявникові вимоги.

Разом з тим кожен міноритарний акціонер у разі набуття іншою особою права власності на домінуючий контрольний пакет має право вимагати від неї обов’язкового викупу своїх акцій.

Як бачимо, закон урахував інтереси як мажоритарних, так і міноритарних акціонерів. Останні тепер мають можливість продати акції, звернувшись до товариства з відповідною вимогою. Мажоритарним акціонерам надано право придбати незначні пакети акцій, що запобігатиме зловживанням з боку міноритаріїв, оскільки акціонери, які володіють хоча б однією акцією, можуть перешкоджати нормальному функціонуванню компанії, подаючи позови щодо захисту своїх корпоративних прав і визнання рішень органу управління товариства недійсними.

Позиція судової системи з цього питання чітко висловлена в постанові пленуму Вищого господарського суду «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» від 25.02.2016 №4 (п.2.16). Там зазначено, що позивачеві не може бути відмовлено в задоволенні вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів тільки з мотивів недостатності його голосів для зміни результатів голосування з прийнятих загальними зборами учасників (акціонерів, членів) рішень, оскільки вплив учасника (акціонера, члена) на прийняття загальними зборами рішень не вичерпується лише голосуванням.

Крім того, можливе зловживання міноритаріїв шляхом висунення вимоги викупити свої акції за завищеною ціною з погрозою зірвати роботу органу управління товариства позовами в разі відмови. Механізми обов’язкового придбання й обов’язкового продажу акцій зменшують ризик виникнення подібних ситуацій, спрощують роботу компаній та підвищують ефективність корпоративного управління.

ІНФОРМАЦІЮ ВЗЯТО З:

http://zib.com.ua/

РУБРИКА — НОВИНИ