До процесу комунікації із суспільством на юридичні теми варто залучати дизайнерів та художників. Саме вони, завдяки більш зрозумілим графічним формам, допомагають доносити складну юридичну інформацію у простих малюнках та графічних коміксах.

Як успішно говорити про право та права людини, щоб знайти відгук у громадській свідомості, вивчали експерти під час тематичного семінару, присвяченого відкриттю виставки «Права людини у вигляді інформаційної графіки» у Варшаві.

Дизайнерів, викладачів та студентів відділу графіки Академії мистецтв з м. Познань надихнув на створення графіки польський адвокат Філіп Вейман, який втілює та пропагує нові форми юридичних послуг.

Ф.Вейман вважає, що у майбутньому значно скоротиться ринок юридичних послуг, а також виникнуть нові форми таких послуг. Адвокатові спало на думку підключити до процесу комунікації із суспільством на юридичні теми дизайнерів та художників. Саме вони, завдяки більш зрозумілим для пересічних громадян графічним формам, допомагають доносити складну юридичну інформацію у простих малюнках та графічних коміксах. Так мрія адвоката наблизити майбутнє, а також бажання навчати суспільство завершилась співпрацею дизайнерів з юристами та створенням важливої й корисної інформаційної графіки.

Художник, ілюстратор, графік професор Люцина Талейко-Квятковска розповідала  про застосування інформаційної графіки для суспільних цілей. Її студенти приготували графічні роботи, які показують права потерпілого — вони експоновані в офісі  Уповноваженого з захисту прав людини Республіки Польщі в Варшаві.

Викладач кафедри кримінально-процесуального права Університету імені Адама Міцкевича у Познані професор Павел Вілінський звернув увагу на незрозумілість та складність мови, якою висловлюються юристи, надмірне використання латинських висловів. Така мова, як і лексика та стилістика, за допомогою якої написані законодавчі акти абсолютно не сприймаються пересічними громадянами, незалежно від рівня їх освіти та соціального статусу. Більш того, роз’яснення певних юридичних норм та особливостей їх  застосування відповідними органами влади (міністерствами та відомствами) є незрозумілими навіть для юристів, кандидатів та докторів юридичних наук.

Науковець говорив про необхідність доступних роз’яснень в кримінальному процесі, підкреслюючи, що вони виникають з обов’язків, записаних в законах. Це означає, що метою законодавчих актів є дієва комунікація та зрозумілий переказ.

За час проведення судової реформи (25 років) не вдалось встановити контакт судових та правоохоронних органів із суспільством, як і опрацювати доступну мову комунікації із суспільством на складні юридичні теми. Так вважає Уповноважений з захисту прав людини Республіки Польщі Адам Боднар.

«Криза правової держави не пов’язана лише з кризою інституцій демократичної правової держави, але також і з браком відповідного рівня суспільної свідомості, — вважає Омбудсмен. — Саме це було головною причиною того, що громадяни не захищали масово Конституційний Суд чи суди».

Про те, як правильно використовувати мову в публічній комунікації, говорила секретар Ради польської мови Польської академії наук, професор Катажина Клосінська . Вона нагадала слова попереднього Омбудсмена Ірени Ліповіч: «Немає заборони, щоб в офіційному документі написати коротко громадянинові, про що йдеться в його справі, і лише потім розвинути юридичні аргументи».

Слідчий журналіст Маріуш Ялошевський звернув увагу на важливість переказу суспільству достовірної інформації з судових процесів та про діюче право взагалі. Він наголосив на тому, що політики в електоральних цілях подають суспільству свідому брехню. Наслідки таких неправдивих переказів можуть мати не лише негативні економічні наслідки для громадян, але й призводити до порушень прав людини та громадянина.

ІНФОРМАЦІЮ ВЗЯТО З:

http://zib.com.ua/

РУБРИКА — НОВИНИ