Державну політику в сфері інтелектуальної власності з травня 2017 року здійснює Міністерство економічного розвитку і торгівлі. Які больові точки реформи, проблеми та шляхи їх розв’язання? Коли нарешті відбудеться наступний крок — з’явиться Національне агентство з питань інтелектуальної власності?

З кого спитати?

У зв’язку з опублікуванням постанови Кабінету Міністрів від 11.05.2017 №320 Державна служба інтелектуальної власності з 19 травня припинила виконувати функції щодо реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності. Цим тепер займається Міністерство економічного розвитку і торгівлі. А як виходить на практиці?

Під час зустрічі, організованої комітетом Асоціації правників України з інтелектуальної власності, спеціалісти дістали можливість дізнатися про це від представників органу-правонаступника. Серед резонансних питань:

• стан реформування державної системи правової охорони інтелектуальної власності, зокрема передання функцій від одного органу (ДСІВ) до іншого (МЕРТ);

• визначення належного відповідача в судових справах;

• експертиза та видання охоронних документів;

• кваліфікація експертів.

Наразі існує проблема з визначенням належного відповідача в судових спорах. Адже в частині справ як відповідач залучається ДСІВ, а в іншій — МЕРТ. І кожен законник вирішує питання на свій розсуд. «Враховуючи те, що передача функцій вже відбулася, відповідачем однозначно має бути МЕРТ», — запевнив директор департаменту інтелектуальної власності цього органу Валерій Жалдак.

Він повідомив, що ведеться діалог із суддівським корпусом задля уникнення непорозумінь. Функції служби інтелектуальної власності розчинились у підрозділах міністерства, і представництво в судах здійснюватиме юридичний підрозділ відомства. «Адже це не належить до компетенції нашого підрозділу, а є виключно питанням юридичного департаменту», — зауважив В.Жалдак.

«Справи, що перебувають на розгляді в апеляційній палаті, вже передані до МЕРТ, їх розгляд буде поновлено. Затверджений склад нової апеляційної палати, складений графік засідань, навіть відбулося перше засідання», — поінформував його заступник Богдан Падучак.

Виникають певні незручності у зв’язку з тим, що залежно від обговорюваних питань засідання відбуваються за різними адресами. Проте посадовець переконаний, що всі сторони будуть належним чином повідомлені про час та місце проведення кожного засідання.

Міністерство — на зв’язку

Окремим питанням, що цікавило фахівців, було налагодження ефективної комунікації з МЕРТ. Ішлося про подання заяв на розгляд та присвоєння їм номерів, за якими можна було б здійснювати пошук. За словами Б.Падучака, в міністерстві працює електронна система документообігу. Проте вона є внутрішньою, тож для отримання необхідної інформації заявнику доведеться телефонувати до канцелярії.

«Письмове підтвердження на даний час отримати неможливо, але міністерством робиться все можливе, щоб така інформація була у відкритому доступі», — повідомив чиновник. У планах — створення он-лайн-кабінету, де буде реалізована можливість проводити розрахунки за надані послуги.

«Найшвидша» експертиза

Стосовно строків підписання охоронних документів та їх отримання В.Жалдак зазначив, що відповідальні за ці дії визначені наказом, текст якого розміщено на сайті відомства. Хоча про неможливість отримати свідоцтва на знаки для товарів і послуг, патенти, зареєструвати авторське право в міністерстві добре відомо, чиновники пояснюють це людським фактором.

«Ми зараз робимо все, щоб у вас ніколи не виникало цих питань», — запевнив В.Жалдак, але не конкретизував, коли саме проблеми будуть розв’язані.

Гостре питання виникло у фахівців стосовно строків проведення експертизи охоронних документів Укрпатентом. Адже сьогодні вона затягується. Замість заявленого строку прискореної експертизи в 3 місяці насправді її виконання триває вдвічі довше. Час проведення експертизи за стандартною схемою — взагалі до 16 місяців, що призводить до втрати клієнтів.

Це для представників міністерства виявилося справжньою новиною. За їхніми словами, колеги звітують про те, що наша експертиза є найшвидшою в Європі. «Якщо Укрпатент узяв гроші за прискорену процедуру, то очевидно, що потрібно їх відпрацювати та надати послугу, за яку вони взялися», — вважає В.Жалдак.

Кваліфіковані кадри

З огляду на таку тенденцію заступник директора Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності НАПрН України Олександр Дорошенко вважає, що експерти Укрпатенту не справляються зі своєю роботою.

Водночас представники міністерства зазначили, що сьогодні напрацьовується нова концепція системи, в якій буде чітко визначений статус експерта та межа його відповідальності. Адже в Європі в публічному доступі є інформація щодо кількості експертів та здійснених ними експертиз за певний період часу. В.Жалдак запевнив, що будуть запроваджені і прозорість у роботі експертизи, і публічна звітність.

Однак реформа реформою, а хто виконуватиме нові завдання? О.Дорошенко зазначив, що вимоги до експертів будуть настільки серйозними, що більша частина спеціалістів, які працюють на цьому сегменті послуг, їм не відповідатимуть.

Також він звернув увагу на той факт, що наразі експертизу проводить Укрпатент, а документ видає центральний орган виконавчої влади. Тобто відповідальність за якість експертизи несе не та особа, яка її здійснює. На його думку, це хибна політика, але невдовзі все зміниться: єдиний орган відповідатиме і за проведення експертизи, і за її якість.

Утім, для МЕРТ експертиза — явище тимчасове. Кінцевою метою реформи є створення Національного агентства з питань інтелектуальної власності. На думку представників міністерства, його потрібно створити якнайшвидше.

Отже, усі негаразди, на які вказали учасники зустрічі, швидше за все, доведеться банально перечекати. Як довго — ніхто прогнозувати не береться. Адже Уряд ще навіть не подав відповідного проекту закону до парламенту. І бажання прискорити цей процес за ним не спостерігається.

ІНФОРМАЦІЮ ВЗЯТО З:

http://zib.com.ua/

РУБРИКА — НОВИНИ