Позивач звернувся до відповідача з позовом про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди.

На підставу своїх вимог спирається на те, що у свій власності позивач має автомобіль НОМЕР_1, який використовує за призначенням. 11 серпня 2016 року, близько 14 годин 10 хвилин, ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом ВАЗ 21093 державний номерний знак НОМЕР_2, виїжджаючи на нерегульоване перехрестя а/д Маньківка-Поташ із вулицями Горького — ОСОБА_3 не виконав вимогу дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу», не надав переваги в русі автомобілю НОМЕР_1, під його керуванням, який наближався праворуч по вул. Широкий Берег внаслідок чого допустив з ним зіткнення. В результаті ДТП транспортний засіб позивача отримав механічні пошкодження. Постановою судді Маньківського районного суду від 23 серпня 2016 року відповідача — ОСОБА_2, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП — зазначеної ДТП, та призначено йому стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн.00 коп., на користь держави. ОСОБА_2, в скоєнні даного правопорушення вину визнав та його вина підтверджена матеріалами справи. При зіткненні автомобіль позивача отримав технічні ушкодження. Згідно звіту про оцінку автомобіля НОМЕР_1, №23/08-400 від 03.09.2016 року вартість відновлюваного ремонту автомобіля позивача становить 81 577,02 грн. (вісімдесят одна тисяча пятсот сімдесят сім грн. 02 коп. Внаслідок цього ДТП на думку позивача йому також заподіяно і моральну шкоду. Розмір відшкодування моральної шкоди становить 5000 гривень.

ПАТ «Страхова компанія «ВУСО» відшкодувала позивачу 39962, 22 грн, та на його думку відповідач зобов’язаний відшкодувати 41 614, 8 грн. (81577, 02 грн – 39 962, 22 грн. = 41614, 8 грн.)

Відповідач ОСОБА_2 , звернувся за допомогою до адвоката Іванова Анатолія Анатолійовича, оскільки був не згідний із вимогами позивача у відшкодуванні моральної шкоди в сумі 5000 грн., та  відшкодуванні ремонту автомобіля в сумі 41 614 грн. 8 коп.

Суд, вивчивши матеріали справи, вислухавши учасників процесу, вирішив  позов задоволити частково. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1  матеріальну шкоду в сумі 1000 (одна тисяча ) грн. 00 коп., яка складає розмір франшизи, у відшкодуванні моральної шкоди в сумі 5000 грн., та 41614 грн. 8 коп. позивачу було відмовлено.

 

Справа №701/711/17-ц

Номер провадження2/701/384/17

Р І Ш Е НН Я

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2017 року                Маньківський районний суд, Черкаської області

в складі: головуючого-судді —                     І.Д.Калієвського

за участю секретаря —                                 О.О.Брітан  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Маньківка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , представник відповідача Іванов Анатолій Анатолійович про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до відповідача з позовом про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди.

На підставу своїх вимог спирається на те, що у свій власності позивач має автомобіль НОМЕР_1, який використовує за призначенням. 11 серпня 2016 року, близько 14 годин 10 хвилин, ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом ВАЗ 21093 державний номерний знак НОМЕР_2 , виїжджаючи на нерегульоване перехрестя а/д Маньківка-Поташ із вулицями Горького — ОСОБА_3 не виконав вимогу дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу», не надав переваги в русі автомобілю НОМЕР_1, під його керуванням, який наближався праворуч по вул. Широкий Берег внаслідок чого допустив з ним зіткнення. В результаті ДТП транспортний засіб позивача отримав механічні пошкодження. Постановою судді Маньківського районного суду від 23 серпня 2016 року відповідача — ОСОБА_2, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП — зазначеної ДТП, та призначено йому стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн.00 коп., на користь держави. ОСОБА_2, в скоєнні даного правопорушення вину визнав та його вина підтверджена матеріалами справи. При зіткненні автомобіль позивача отримав технічні ушкодження. Згідно звіту про оцінку автомобіля НОМЕР_1, №23/08-400 від 03.09.2016 року вартість відновлюваного ремонту автомобіля позивача становить 81 577,02 грн. (вісімдесят одна тисяча пятсот сімдесят сім грн. 02 коп. Внаслідок цього ДТП на думку позивача йому також заподіяно і моральну шкоду.

Пошкодження автомобіля і те, що відповідач відмовився компенсувати витрати по ремонту автомобіля спричинило виникнення пригніченого стану позивача, порушення привичного способу життя, порушення сну, призвело до розладу стосунків у родині та нормальних життєвих зв’язків. Позивачеві приходилось неодноразово відволікатись на перемовини з відповідачем, витрачати власний час для оформлення необхідних документів, що перешкоджало виконанню своїх безпосередніх сімейних та виробничих обов’язків. Через пошкодження автомобіля вимушений був користуватись найманими транспортними засобами. Все вказане потягло додаткові витрати і без того обмеженого сімейного бюджету, приниження гідності, престижу позивача. Розмір відшкодування моральної шкоди 5000 гривень.

Враховуючи те, що майно позивача ушкоджено внаслідок ДТП та те, що внаслідок ушкодження цього майна, розмір матеріальної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, визначено у межах фактично понесених та документально підтверджених витрат — у сумі 81 577,02 грн., позивач звернувся до страхової компанії ПАТ «Страхова компанія «ВУСО» із заявою про відшкодування шкоди, оскільки відповідальність відповідача згідно полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів застраховано у вказаній страховій компанії. Після розгляду наданих до компанії документів, за страховим випадком, що стався 11.08.2016 року, було прийнято рішення про виплату позивачу страхового відшкодування в розмірі 39 962, 22 грн., (за мінусом франчези), що значно менше розміру заподіяного збитку. Отже, з урахуванням права на отримання позивачем страхового відшкодування від страховика в сумі 39962,22 грн., відповідач на думку позивача зобов’язаний відшкодувати йому 41 614,8 грн. (81577,02 — 39 962,22 = 41 614, 8 грн.)

В результаті ДТП на думку позивача він переніс фізичні та певні душевні страждання, а тому вважає розумним і справедливим визначити розмір відшкодування завданої йому моральної шкоди у сумі 5000 гривень, що і змусило позивача звернутись з відповідним позовом до суду.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав.

Представник відповідача позов не визнав.

Суд, вивчивши матеріали справи, вислухавши учасників процесу, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини:як дійсно встановлено в судовому засіданні, що у свій власності позивач має автомобіль НОМЕР_1, який використовує за призначенням. 11 серпня 2016 року, близько 14 годин 10 хвилин, ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом ВАЗ 21093 державний номерний знак НОМЕР_2, виїжджаючи на нерегульоване перехрестя а/д Маньківка-Поташ із вулицями Горького — ОСОБА_3 не виконав вимогу дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу», не надав переваги в русі автомобілю НОМЕР_1, під його керуванням, який наближався праворуч по вул. Широкий Берег внаслідок чого допустив з ним зіткнення. В результаті ДТП транспортний засіб позивача отримав механічні пошкодження. Постановою судді Маньківського районного суду від 23 серпня 2016 року відповідача — ОСОБА_2, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП — зазначеної ДТП, та призначено йому стягнення у вигляді штрафу в сумі 340 грн.00 коп., на користь держави. ОСОБА_2, в скоєнні даного правопорушення вину визнав та його вина підтверджена матеріалами справи. При зіткненні автомобіль позивача отримав технічні ушкодження. Позивач згідно позовних вимог зазначає, що згідно звіту про оцінку автомобіля НОМЕР_1, №23/08-400 від 03.09.2016 року вартість відновлюваного ремонту автомобіля позивача становить 81 577,02 грн. (вісімдесят одна тисяча пятсот сімдесят сім грн. 02 коп). Внаслідок цього ДТП на думку позивача йому також заподіяно і моральну шкоду яку він оцінює в 5000 грн..

Судом встановлено, що позивач звернувся до страхової компанії ПАТ «Страхова компанія «ВУСО» із заявою про відшкодування шкоди, оскільки відповідальність відповідача згідно полісу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів застраховано у вказаній страховій компанії. Після розгляду наданих до компанії документів, за страховим випадком, що стався 11.08.2016 року, було прийнято рішення про виплату позивачу страхового відшкодування в розмірі 39962 22 грн., (за мінусом франшизи). Оскільки страхова компанія відшкодувала позивачу лише 39962,22 грн., то відповідач на думку позивача, зобов’язаний відшкодувати позивачу 41 614,8 грн. (81577,02 — 39 962,22 = 41 614, 8 грн.), проте суд не погоджується з даною позицією позивача, оскільки дійсно згідно ст.1166 ЦК України шкода, заподіяна особі чи її майну, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, якщо ця особа не доведе відсутності своєї вини. Згідно ч.ч.1, 2 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов’язана з використанням, зберіганням або утриманням, зокрема, транспортних засобів. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє, зокрема, транспортним засобом. Згідно ст..1188 ЦК України (п.1) шкода, заподіяна зіткненням двох джерел підвищеної небезпеки відшкодовується на загальних підставах, зокрема, шкода, заподіяна одному з вини другого, відшкодовується винною особою. Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов’язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Відповідно до п.9.3 ст.9 Закону про страхування і згідно умов договору про страхування ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну, становить 50000 гривень. Таким чином, у відповідача дійсно виникло зобов»язання по відшкодуванню позивачу завданої йому внаслідок пошкодження його майна шкоди. Позивач має право на отримання відшкодування від особи, що заподіяла таку шкоду, у повному обсязі, і отримавши частину відшкодування від страховика на підставі договору страхування між заподіювачем шкоди і страховиком, має право вимагати від заподіювача шкоди, тобто від відповідача, відшкодування йому різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Статтею 29 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв’язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов’язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Згідно наданого позивачем звіту №23/08-400 від 03.09.2016 року, проведеному ним самостійно, вартість матеріального збитку становить 81577,02 грн., а відповідно до розрахунку вартості відновлювальних робіт від 19.09.2016 проведеного ТОВ «Експерт» на замовлення страхової компанії «ВУСО» вартість відновлювального ремонту складає 40962,22 грн., а позивачу було сплачено 39962,22 грн за мінусом франшизи в розмірі 1000 грн. Судом встаеновлено, що розрахунок проведений ТОВ «Експерт» проводився на підставі даних визначених в звіт і№23/08-400 від 03.09.2016 року, і суд визнає вартість відновлювального ремонту в сумі 40962,22 грн. як належний, а оскільки позивачу відшкодовано 39962,22 грн., то стягненню підлягає з відповідача сума 1000 грн. яка склала розмір франшизи, що призводить до часткового задоволення позовних вимог позивача в частині вимог стягнення матеріальної шкоди.

Судом встановлено, що сума матеріальних збитків нанесених( відображенихв розрахунку вартості відновлювальних робіт від 19.09.2016 проведеного ТОВ «Експерт» в позивачу не виходить за межі ліміту страхового відшкодування.

Одночасно, суд зазначає, що позивач підтримуючи позовні вимоги, а відповідач не визнаючи даних позовних вимог у встановленому законом порядку, клопотань про проведення судової авто товарознавчої експертизи в судовому засіданні не заявляли. Відповідно до ч.1 ст. 143 ЦПК України для з»ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі, суд призначає експертизу лише за заявою осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Згідно ч.2 ст. 58. ЦПК України сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Відповідно до ч.2 ст. 59 ЦПК Україниобставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Розглядаючи позов про відшкодування моральної шкоди, суд виходить з наступного: відповідно до ст.1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується особою, що її заподіяла, при наявності її вини. Згідно умов договору страхування і згідно умов закону про страхування у даному випадку відсутні підстави для покладення обовязку по відшкодуванню моральної шкоди на страховика, оскільки у даному випадку позивачу від протиправних дій відповідача заподіяно шкоду майну, а не шкоду здоров,ю та життю, а в межах відповідальності страховика на нього покладається зобовязання відшкодувати моральну шкоду лише у випадках заподіяння шкоди життю та здоров,ю потерпілого внаслідок ДТП, тобто у випадках, передбачених пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України. Якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену пунктами 3, 4 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди. Закон не виключає визнання моральної шкоди заподіяною у випадку заподіяння шкоди майну особи. Проте посилання позивача на те, що йому було завдано моральної шкоди діями відповідача, в судовому засіданні належного та обгрунтованого підтвердження свого не знайшло, оскільки позивач посилаючись та цитуючи норми закону щодо моральної шкоди, належним чином не обгрунтував в чому саме полягала моральна шкода завдана йому особисто, тому позов в частині стягнення моральної шкоди задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Виходячи з положень ст. 88 ЦПК України, закону «Про судовий збір», суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 58-60, 88, 143, 213, 215 ЦПК України, ст. ст. 16, 22, 23, 1166, 1167, 1187, 1188, 1194 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1  матеріальну шкоду в сумі 1000 (одна тисяча ) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 13 грн. 57 коп.

В решті позову -відмовити.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Черкаської області через Маньківський районний суд на протязі десяти днів.

Суддя                                                                           І.Д.Калієвський