ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ТОВ «СИТИЙ ДВІР»про стягнення заборгованості по заробітній платі в сумі 33470 гривень 83 копійки та середнього заробітку за час затримки розрахунку в сумі 36299 гривень 34 копійки, всього на загальну суму 69770 гривень 17 копійок. Позовні вимоги він мотивує тим, що з 12 лютого 2015 року він був прийнятий на роботу в ТОВ «СИТИЙ ДВІР» на посаду заступника директора по господарській частині на основній формі працевлаштування, згідно наказу № 4 від 12 лютого 2015 року. Працював на вказаній посаді до 16 грудня 2016 року, після чого був звільнений із займаної посади за угодою сторін на підставі п.1 ч.1 ст.36 КЗпП України. Позивач в позові вказує, що за час роботи він жодного разу заробітної плати не отримував, тому виникла заборгованість, яку він просить стягнути на його користь згідно ст.116 КЗпП України.

Представник відповідача ТОВ «СИТИЙ ДВІР» — адвокат Іванов Анатолій Анатолійович в судовому засіданні заперечував повністю проти позову ОСОБА_2 та вказував на відсутність підстав для його задоволення. В судовому засіданні були допитані свідки, які підтвердили факт виплати зарплати позивачу і текст поданої позивачем заяви про надання довідки після звільнення. Також документами звітності які подавались до податкових органів було підтверджено факт відсутності заборгованості по заробітній платі. Представник заявника адвокат Іванов Анатолій Анатолійович вважає, що подача позову ОСОБА _2 – це результат наявності неприязних відносин між позивачем та ОСОБА_3.

Суд вирішив вказаний позов задовольнити частково, а саме відмовити у виплаті 69770 грн. 17 коп. та стягнути з ТОВ «Ситий двір» лише 14883 гривні 75 копійок.

 

Справа №705/348/17

2/705/733/17

          

                                                                  

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

17 травня 2017 року                                                                                                      м.Умань

Уманський міськрайонний суд  Черкаської області

в складі:головуючої-судді  ОСОБА_1

при секретарі Шаповал Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умані цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ситий двір» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку, —

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Ситий двір»про стягнення заборгованості по заробітній платі в сумі 33470 гривень 83 копійки та середнього заробітку за час затримки розрахунку в сумі 36299 гривень 34 копійки, всього на загальну суму 69770 гривень 17 копійок. Позовні вимоги він мотивує тим, що з 12 лютого 2015 року він був прийнятий на роботу в ТОВ «Ситий двір» на посаду заступника директора по господарській частині на основній формі працевлаштування, згідно наказу № 4 від 12 лютого 2015 року. Працював на вказаній посаді до 16 грудня 2016 року, після чого був звільнений із займаної посади за угодою сторін на підставі п.1 ч.1 ст.36 КЗпП України. Позивач в позові вказує, що за час роботи він жодного разу заробітної плати не отримував, тому виникла заборгованість, яку він просить стягнути на його користь згідно ст.116 КЗпП України. Він в позові також вказує, що звертався до відповідача з проханням видати довідку про роботу в товаристві та середньомісячний заробіток, у відповідності до ст.49 КЗпП України, однак йому було відмовлено. На його прохання бухгалтерією ТОВ «Ситий двір» було надано інформацію про нараховану, але не виплачену заробітну плату з лютого 2015 року по грудень 2016 року на загальну суму 33470 гривень 83 копійки. Також в позові зазначено, що відповідно до ч.1 ст.117 КЗпП України, в разі не виплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівнику сум у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Позивач вважає, що з відповідача підлягає стягненню на його користь середній заробіток за весь період затримки розрахунку з березня 2015 року по січень 2017 року, тобто по день звернення до суду в сумі 36299 гривень 34 копійки. Також в позові ставиться питання про стягнення з відповідача судового збору на користь держави та про негайне виконання рішення суду, з урахуванням положень ст. 367 ЦПК України.

Позивач в судовому засіданні вимоги позову підтримав в повному обсязі та просив суд їх задоволити. Він пояснив, що він з 2010 року займався в Теплицькому районі Вінницької області підприємницькою діяльністю і через свого знайомого познайомився з ОСОБА_3 (батьком ОСОБА_4, директора ТОВ «Ситий Двір»). В послідуючому, в них з ОСОБА_3 склалися партнерські відносини, в результаті яких, він належне йому майно ( матеріальні цінності, свиноматку) перевіз в Гайсинський район і вони почали працювати разом. Він офіційно був оформлений на роботу і на фермі займався господарською та виробничою діяльністю. Однак, стосунки між ним і ОСОБА_3 погіршилися, прибутку на який він очікував не було, і тому його «… ввічливо попросили звідти піти…», у звязку з чим він змушений був подати заяву про звільнення за згодою сторін. В своїх поясненнях в суді, він вказував, що за весь період роботи на підприємстві йому заробітна плата не виплачувалася взагалі. Він категорично заперечував факт наявності будь-яких відомостей з приводу отримання ним заробітної плати і заперечував, що він їх підписував. Після звільнення він пояснив, що звертався на підприємство з проханням видати йому довідку по заробітній платі, оскільки він мав намір після звільнення стати на облік у центрі зайнятості. На відповідне звернення, він підтвердив, що бухгалтером була видана йому довідка про нараховану та виплачену йому заробітну плату. На момент отримання довідки, він не думав, що йому не повернуть майно, яке було вкладено ним, оскільки відносини з власником підприємства у нього були нормальні і тому він сподівався на те, що розрахунок буде проведений у повному обсязі. Також, він вказував, що при ознайомленні з матеріалами справ, він виявив розбіжності в сумах, в довідці № 5 від 22.12.2016р., що була видана йому за зверненням та в довідці про його зарплату, яка була надана підприємством до суду. Також, він категорично в своїх поясненнях в суді наполягав на тому, що під час роботи на підприємстві він не мав ніякого відношення до виплати заробітної плати.

Представник позивача ОСОБА_2 ОСОБА_5 в судовому засіданні вимоги позову підтримав, посилаючись на обставини викладені в ньому. В судовому засіданні він пояснив, що підставою звернення до суду стало те, що під час перебування в трудових відносинах з ТОВ «Ситий Двір» ОСОБА_2 не отримав жодної копійки та в жодній відомості він не підписувався, всі ті підписи, які показували відповідачі є сфальсифіковані. В судовому засіданні встановлено, що в товаристві зникають документи, крім того, стороною відповідача не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту розрахунку з позивачем. Представник позивача в судовому засіданні наполягав, що їх вимоги обґрунтовані, не спростовані доказовою базою відповідачем та підлягають до задоволення. Також, він звертав увагу на той факт, що відповідачем до суду відомості про виплату про виплату заробітної плати надані не за весь період, а з наданих відомостей — дві за липень 2015р. В своїх поясненнях в суді, він наполягав на тому, що вся доказова база надана відповідачем до суду спеціально штучно створена на підтвердження факту виплати зарплати і це в тому числі підтверджується наявністю великої кількості помилок в наданих документах. З приводу підписів на документах, представник вказував, що вони , в тому числі «…могли бути переведені…», але із урахуванням суми стягнень та відсутності коштів у позивача ними не заявлялося клопотання про проведення експертизи. Крім того, він вказував, що з урахуванням суми позовних вимог факт виплати коштів не може підтверджуватися показами свідків і фактичні обставини повідомлені свідками вказують на наявність численних порушень, порядку введення касових операцій в національній валюті на підприємстві ТОВ «Ситий двір», оскільки готівка повинна видаватися з каси підприємства після виготовлення відомості.

Представник відповідача ТОВ «Ситий Двір» — адвокат Іванов Анатолій Анатолійович в судовому засіданні заперечував повністю проти позову ОСОБА_2 та вказував на відсутність підстав для його задоволення. В обґрунтування своєї позиції він пояснив, що позивач працював в ТОВ «Ситий Двір» на посаді заступника директора по господарській частині з 11.02.2015 року по 19.12.2016р.. З урахуванням податків, які підлягають утриманню при здійсненні виплат, всього була нарахована заробітна плата позивачу в період з 11.02.2015 року по 19.12.2016 рік в сумі 33707,19 грн., а виплачена в сумі 31710,67 грн. і будь-якої заборгованості немає. В своїх поясненнях в суді, як і в запереченні на позов, він зазначав, що відповідно до п.3.8.Постанови Правління НБУ «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» від 15.12.2004 року, виплати, повязані з оплатою праці, проводяться касиром підприємства або за видатковими касовими ордерами на кожного одержувача чи за видатковими відомостями. Разом з тим, він наполягав, що позивач підписався у відомостях про виплату грошей, що підтверджує факт отримання позивачем заробітної плати з лютого 2015 року. Як вбачається з матеріалів справи, позивач просив суд стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку з березня 2015 року по січень 2017 року (на момент звернення до суду), враховуючи ст. 117 Кодексу законів про працю України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору при про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору. Таким чином, враховуючи вищевказане, на думку представника позивача, при таких обставинах, визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належним працівникові сум при звільненні та факт не проведення з ним остаточного розрахунку (постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 27 березня 2013 року у справі № 6-15цс13). Згідно наказу від 16.12.2016р. позивача звільнено за згодою сторін відповідно до п.1 ч.1 ст.36 Кодексу законів про працю України (про, що внесено запис до трудової книжки ОСОБА_2Р.). Представник відповідача, із урахуванням відповідних положень чинного законодавства України та факту проведення повного розрахунку з позивачем, просив суд відмовити ОСОБА_2 в задоволенні вимог щодо стягнення з ТОВ «Ситий Двір» заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримання розрахунку. Також, він в судовому засіданні наполягав, що свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8, що були допитані в судовому засіданні під присягою підтвердили обставини з приводу виплати зарплати позивачу і текст поданої позивачем заяви про надання довідки після звільнення, копія якої приєднана до матеріалів справи, свідчить про те, що заробітна плата йому виплачена, оскільки саме таку довідку він просив видати. Також, він наполягав, що документами звітності, яка подавалася до податкових органів підтверджується факт відсутності заборгованості по виплаті заробітної плати, однак без ідентифікації поосібно. Представник відповідача адвокат Іванов Анатолій Анатолійович вважає, що подача позову ОСОБА_2- це результат наявності неприязних відносин між позивачем та ОСОБА_3

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що вона працює головним бухгалтером ТОВ «Ситий Двір» з травня 2016 року та вказала на те, що згідно її посадових обовязків вона вчасно виконувала свою роботу бухгалтера, вчасно сплачувала податки та надавала звітність до відповідних органів. Вона підтвердила, що ОСОБА_2 був заступником директора по господарській роботі в ТОВ «Ситий двір». Головний офіс знаходиться в м. Гайсин, а ферма, на якій фактично було місце роботи ОСОБА_2, знаходиться в с. Михайлівка Гайсинського району, на відстані 10-12 км. В своїх поясненнях в суді вона вказувала, що відомості на виплату заробітної плати вона складала в м.Гайсин і передавала ОСОБА_2, який фактично в с.Михайлівка здійснював виплату заробітної плати працівникам і після цього повертав відомість її. Вона наполягала, що готівки йому не давала, оскільки у нього були кошти від продажу свиней. Також вона пояснила, що вона крім бухгалтерської роботи займається кадровими питаннями. ОСОБА_2 заяву на звільнення за згодою сторін писав особисто в її присутності, ніяких зауважень чи питань до неї та до підприємства у ОСОБА_2 в той час не було і він не заявляв про наявність боргів з приводу виплати йому заробітної плати. Вона підтвердила факт звернення ОСОБА_2 після звільнення за довідкою, необхідність надання якої він її пояснив необхідністю звернення на біржу. Також з приводу розбіжностей в довідці по заробітній платі вона вказала, що правильною є довіка надана до суду.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що він працює на ТОВ «Ситий Двір» на фермі доглядачем за свинями і йому особисто ОСОБА_2 здійснював виплату заробітної плати. Він підтвердив, що ОСОБА_2 особисто платив зарплату, а вони після отримання розписувалися у відомості. Він вказував, що «офіс» у них знаходиться у м.Гайсин, а виплата грошових коштів здійснювалася ОСОБА_2 на фермі. Також свідок пояснив, що з приводу того, яким чином виплачувалася зарплата ОСОБА_2, він нічого пояснити не може, оскільки це йому не відомо.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача та його представника та представників відповідача, заслухавши пояснення свідків, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Ситий двір», оскільки з 12 лютого 2015 року він був прийнятий на роботу в ТОВ «Ситий двір» на посаду заступника директора по господарській частині згідно наказу № 4 від 12 лютого 2015 року.

16 грудня 2016 року позивач був звільнений із займаної посади за угодою сторін згідно п.1 ч.1 ст.36 КЗпП України, наказ № 12 від 16.12.2016 року.

Факт перебування позивача у трудових відносинах з ТОВ «Ситий двір» підтверджується записами в трудовій книзі ОСОБА_2 серії АС № 573238.

Сторонами до суду відповідних наказів ( про прийняття на роботу та про звільнення з роботи) надано не було і не ставилось питання про їх витребування. При цьому, сторона відповідача факт наявності трудових відносин з позивачем в судовому засіданні визнала.

Відповідно до довідки про доходи №5 від 22.12.2016р., що була видана директором ТОВ «Ситий Двір» ОСОБА_4, за зверненням ОСОБА_2, він дійсно працював з 11.02.2015р. по 19.12.2016 року у ТОВ «Ситий Двір» на посаді заступника директора по господарській частині, загальна сума доходу за період з 11.02.2015 року по 19.12.2016 року становить 31 152,03 грн. (а.с.41).

Відповідно до штатного розпису ТОВ «Ситий Двір», затвердженого виконавчим директором ОСОБА_9 01.12.2016 року, — ОСОБА_2 працював заступником директора по господарству з посадовим окладом 1650 грн. (а.с.53).

Відповідно до довідки про доходи №5 від 15.03.2017р., ОСОБА_2 дійсно працював з 11.02.2015р. по 19.12.2016 року у ТОВ «Ситий Двір» на посаді заступника директора по господарській частині та його середньоденна заробітна плата складає -78 грн. 57 коп., а середньомісячна заробітна плата складає — 1650 грн. 00 коп. (а.с.54).

Згідно повідомлення від 21.12.2016р. головним бухгалтером ТОВ «Ситий Двір» ОСОБА_7 було виявлено зникнення документів, а саме відомостей по виплату грошей (зарплати) за період з травня місяця 2016 року по грудень місяць 2016 року (а.с.57).

23.12.2016 року генеральним директором ТОВ «Ситий Двір» ОСОБА_4 видано наказ № 14к про створення комісії щодо встановлення переліку відсутніх документів та розслідування причин їх пропажі або знищення (а.с.55).

23.12.2016 року головним бухгалтером ТОВ «Ситий Двір» ОСОБА_7 складено акт №5 про втрату документів (а.с.56).

Відповідно до відомості на виплату грошей №4 від 06 травня 2016р., складеної головним бухгалтером ТОВ «Ситий Двір» за квітень 2016р. ОСОБА_2 виплачено 1371 грн. 01 коп.. та у відомості в графі «Підпис про одержання» навпроти ОСОБА_2 стоїть підпис (а.с.58).

Згідно видаткового касового ордеру від 05 квітня 2016 року, — оплата зарплати за березень 2016р. ТОВ «Ситий двір» становить 9065,77 грн.

Відповідно до відомості на виплату грошей №3 від 31 березня 2016р., складеної головним бухгалтером ТОВ «Ситий Двір» за березень 2016р. ОСОБА_2 виплачено 1371 грн. 01 коп.. та у відомості в графі «Підпис про одержання» навпроти ОСОБА_2 стоїть підпис (а.с.59).

Згідно видаткового касового ордеру від 14 березня 2016 року, — виплачено зарплату за лютий 2016р. ТОВ «Ситий двір» на суму 9644,13 грн.

Згідно видаткового касового ордеру від 09 лютого 2016 року, — виплачено зарплату за січень 2016р. ТОВ «Ситий двір» на суму 7631,63 грн. (а.с.62).

Відповідно до відомості на виплату грошей №1 від 28 лютого 2015р., складеної головним бухгалтером ТОВ «Ситий Двір» за лютий 2015р. ОСОБА_2 виплачено 711 грн. 75 коп.. та у відомості в графі «Підпис про одержання» навпроти ОСОБА_2 стоїть підпис (а.с.63).

Відповідно до відомості на виплату грошей №4 від 06 травня 2016р., складеної головним бухгалтером ТОВ «Ситий Двір» за квітень 2016р. ОСОБА_2 виплачено 1371 грн. 01 коп.. та у відомості в графі «Підпис про одержання» навпроти ОСОБА_2 стоїть підпис (а.с.64).

Відповідно до відомості на виплату грошей №2 від 29 лютого 2016р., складеної головним бухгалтером ТОВ «Ситий Двір» за лютий 2016р. ОСОБА_2 виплачено 1371 грн. 01 коп.. та у відомості в графі «Підпис про одержання» навпроти ОСОБА_2 стоїть підпис (а.с.65).

Відповідно до відомості на виплату грошей №1 від 31 січня 2016р., складеної головним бухгалтером ТОВ «»Ситий Двір» за січень 2016р. ОСОБА_2 виплачено 1371 грн. 01 коп.. та у відомості в графі «Підпис про одержання» навпроти ОСОБА_2 стоїть підпис (а.с.66).

Згідно видаткового касового ордеру від 14 січня 2016 року, — виплачено зарплату за грудень 2015р. ТОВ «Ситий двір» на суму 10109,22 грн. (а.с.67).

Відповідно до відомості на виплату грошей №11 від 14 січня 2016р., складеної головним бухгалтером ТОВ «Ситий Двір» за грудень 2016р. ОСОБА_2 виплачено 1304 грн. 83 коп. та у відомості в графі «Підпис про одержання» навпроти ОСОБА_2 стоїть підпис. При цьому, з урахуванням дати складення відповідної відомості 14 січня 2016р., наявна описка з приводу року в якому виплачувалася заробітна плата за грудень місяць (а.с.68).

Згідно видаткового касового ордеру від 07 грудня 2015 року, — виплачено зарплату за листопада 2015р. ТОВ «Ситий двір» на суму 9353,24 грн. (а.с.69).

Відповідно до відомості на виплату грошей №10 від 07 грудня 2015р., складеної головним бухгалтером ТОВ «Ситий Двір» за листопад 2015р. ОСОБА_2 виплачено 1304 грн. 83 коп.. та у відомості в графі «Підпис про одержання» навпроти ОСОБА_2 стоїть підпис (а.с.70).

Згідно видаткового касового ордеру від 06 листопада 2015 року, — виплачено зарплату за жовтень 2015р. ТОВ «Ситий двір» на суму 9168,42 грн. (а.с.71).

Відповідно до відомості на виплату грошей №9 від 06 листопада 2015р., складеної головним бухгалтером ТОВ «Ситий Двір» за жовтень 2015р. ( з урахуванням виправлення описки), ОСОБА_2 виплачено 1300 грн. 82 коп.. та у відомості в графі «Підпис про одержання» навпроти ОСОБА_2 стоїть підпис (а.с.72).

Згідно видаткового касового ордеру від 09 жовтня 2015 року, — виплачено зарплату за вересень 2015р. ТОВ «Ситий двір» на суму 9168,42 грн. (а.с.73).

Відповідно до відомості на виплату грошей №8 від 09 жовтня 2015р., складеної головним бухгалтером ТОВ «Ситий Двір» за вересень 2015р. ОСОБА_2 виплачено 1300 грн. 82 коп.. та у відомості в графі «Підпис про одержання» навпроти ОСОБА_2 стоїть підпис (а.с.74).

Згідно видаткового касового ордеру від 02 вересня 2015 року, — виплачено зарплату за серпень 2015р. ТОВ «Ситий двір» на суму 9047,72 грн. (а.с.75).

Відповідно до відомості на виплату грошей №7 від 02 вересня 2015р., складеної головним бухгалтером ТОВ «Ситий Двір» за серпень 2015р. ( з урахуванням виправлення описки), ОСОБА_2 виплачено 1296 грн. 79 коп.. та у відомості в графі «Підпис про одержання» навпроти ОСОБА_2 стоїть підпис (а.с.76).

Згідно видаткового касового ордеру від 03 серпня 2015 року, — виплачено зарплату за липень 2015р. ТОВ «Ситий двір» на суму 9047,72 грн. (а.с.77).

Відповідно до відомості на виплату грошей №6 від 03 серпня 2015р., складеної головним бухгалтером ТОВ «Ситий Двір» за липень 2015р. ОСОБА_2 виплачено 1296 грн. 79 коп.. та у відомості в графі «Підпис про одержання» навпроти ОСОБА_2 стоїть підпис (а.с.78).

Згідно видаткового касового ордеру від 07 липня 2015 року, — виплачено зарплату за червень 2015р. ТОВ «Ситий двір» на суму 9031,65 грн. (а.с.79).

Відповідно до відомості на виплату грошей №5 від 07 липня 2015р., складеної головним бухгалтером ТОВ «Ситий Двір» за липень2015р. ОСОБА_2 виплачено 1294 грн. 38 коп.. та у відомості в графі «Підпис про одержання» навпроти ОСОБА_2 стоїть підпис. При цьому, виходячи з дати складення відомості 07 липня 2015 року та наявності двох відомостей за відповідний місяць 2015р., у відомості № 5 міститься описка з приводу місяця. (а.с.80).

Згідно видаткового касового ордеру від 05 червня 2015 року, — виплачено зарплату за травень 2015р. ТОВ «Ситий двір» на суму 8122,02 грн. (а.с.81).

Відповідно до відомості на виплату грошей №4 від 05 червня 2015р., складеної головним бухгалтером ТОВ «Ситий Двір» за травень 2015р. ОСОБА_2 виплачено 1294 грн. 38 коп.. та у відомості в графі «Підпис про одержання» навпроти ОСОБА_2 стоїть підпис (а.с.82).

Згідно видаткового касового ордеру від 05 травня 2015 року, — виплачено зарплату за травень 2015р. ТОВ «Ситий двір» на суму 8498,80 грн. (а.с.83).

Відповідно до відомості на виплату грошей №3 від 05 травня 2015р., складеної головним бухгалтером ТОВ «Ситий Двір» за квітень 2015р. ОСОБА_2 виплачено 1186 грн. 25 коп.. та у відомості в графі «Підпис про одержання» навпроти ОСОБА_2 стоїть підпис (а.с.84).

Згідно видаткового касового ордеру від 30.03.2015 року, — виплачено зарплату за березень 2015р. ТОВ «Ситий двір» на суму 7995,07 грн. (а.с.85).

Відповідно до відомості на виплату грошей №2 від 30 березня 2015р., складеної головним бухгалтером ТОВ «Ситий Двір» за березень 2015р. ОСОБА_2 виплачено 1186 грн. 25 коп.. та у відомості в графі «Підпис про одержання» навпроти ОСОБА_2 стоїть підпис (а.с.86).

Згідно видаткового касового ордеру від 05 березня 2015 року, — виплачено зарплату за лютий 2015р. ТОВ «Ситий двір» на суму 6023,35 грн. (а.с.87).

Законодавство про оплату праці ґрунтується на Конституції Україниі складається з Кодексу Законів про працю України, Закону України«Про колективні договори і угоди», Закону України «Про підприємства в Україні» та інших актів законодавства України.

Стаття 94 КЗпП України визначає поняття заробітної плати.

Заробітна плата — це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається КЗпП України, Законом України «Про оплату праці» та іншими нормативно-правовими актами.

У відповідності до ст. 110 КЗпП України, при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці:

а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат;

б) розміри і підстави відрахувань та утримань із заробітної плати;

в) сума заробітної плати, що належить до виплати.

Згідно статті 115 КЗпП України, заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів — представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

У разі коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів — представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.

З огляду на викладене, судом встановлено, що ОСОБА_2 працював заступником директора по господарській частині ТОВ «Ситий двір» з 12.02.2015 року по 19.12.2016 року. За вказаний період йому була нарахована заробітна плата на загальну суму 33470,83 гривень, що підтверджується довідкою про доходи № 5 від 22.12.2016 року (а.с. 41). Виходячи з наданих представником ТОВ «Ситий двір» досліджених судом документів,  фактично ОСОБА_2 отримав заробітну плату у 2015 році за період: з лютого по грудень, тобто за весь період роботи у 2015 році, у 2016 році за період: з січня по квітень включно.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем не надано суду доказів отримання заробітної плати позивачем у 2016 році за період 8 місяців: з травня по грудень 2016р., суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по заробітній платі в цій частині підлягають задоволенню, а заробітна плата за вказаний період стягненню на користьь позивача з відповідача.

Згідно вказаної довідки про доходи позивача № 5 від 22.12.2016 року, підлягають нарахуванню та в подальшому стягненню на користь ОСОБА_2 наступні суми заробітної плати:

-травень 2016 року 1450 гривень;

-червень 2016 року 1650 гривень;

-липень 2016 року 1650 гривень;

-серпень 2016 року 1650 гривень;

-вересень 2016 року 1650 гривень;

-жовтень 2016 року 1650 гривень;

-листопад 2016 року 1650 гривень;

-грудень 2016 року 1962,35 гривень.

Всього підлягає стягненню заробітної плати на загальну суму 13312,35 (тринадцять тисяч триста дванадцять) гривень 35 копійок.

Заяву позивача ОСОБА_2 про те, що представлені відповідачем суду копії бухгалтерських відомостей про нібито отриману ним заробітну плату в ТОВ «Ситий двір» є сфальсифікованими, суд не бере до уваги, оскільки така заява не є належним і допустимим доказом у справі, при цьому позивачем чи його представником, з урахуванням позиції, яку вони озвучили, в суді не було заявлено клопотання про призначення судово- почеркознавчої експертизи, у відповідності до ст.143 ЦПК України на підтвердження відповідних обставин.

Стаття 116 КЗпП України, визначає, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

За затримку розрахунку при звільненні настає відповідальність роботодавця, передбачена ст.117 КЗпП України, згідно якої в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

У відповідності до ст. 233 КЗпП України, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

     Такі ж норми законодавства містить Закону України «Про оплату праці», згідно ст.24, якого — заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів — представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відомості про оплату праці працівника надаються будь-яким органам чи особам лише у випадках, передбачених законодавством, або за згодою чи на вимогу працівника (ст.31 З.У. «Про оплату праці»).

Відповідно до правової позиції, викладеної у Постанові Верховного Суду України від 29.01.2014 року у справі № 6-144ц13, яка в силуст. 360-7 ЦПК Україниє обов’язковою для суду першої інстанції при вирішенні вказаного спору, не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченоїстаттею 117 КЗпП України, а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто за весь період невиплати власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум.

Відповідно до розяснень, що містяться в ч. 5 п. 25постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», не проведення розрахунку з працівником у день звільнення або, якщо в цей день він не був на роботі, наступного дня після його звернення з вимогою про розрахунок є підставою для застосування відповідальності, передбаченоїст. 117 КЗпП України.

Вирішуючи позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд керуєтьсяПостановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», згідно п. 8 якої, нарахування виплат, що обчислюються iз середньої заробітної плати за останні два мiсяцi роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, — на число календарних днів за цей період.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача про стягнення середньомісячного заробітку за час затримки розрахунку на загальну суму 36299,34 гривень, підлягають частковому задоволенню з часу звільнення позивача ОСОБА_2, тобто 19 грудня 2016 року по день звернення до суду з даним позовом, тобто 19 січня 2017 року, в звязку з тим, що статтями 116 та 117 КЗпП України, визначено право на отримання середнього заробітку за час затримки розрахунку тільки звільненому працівнику в звязку з порушенням роботодавцем строків розрахунку, тому вимоги позивача в частині стягнення середньомісячної заробітної плати з березня 2015 року по 03 січня 2016 року задоволенню не підлягають.

Позивачем ОСОБА_2 не доведено суду, що він був звільнений з роботи 16 грудня 2016 року, судом встановлено дату звільнення позивача 19.12.2016 року, згідно запису у трудовій книжці позивача та довідки про доходи № 5 від 22.12.2016 року, згідно якої заробітна плата позивачу нарахована по 19.12.2016 року.

За таких обставин, суд вважає, що відповідач ТОВ «Ситий двір» при звільненні ОСОБА_2, у відповідності до ст.116 КЗпП України, зобовязане було виплатити всі належні йому суми, що повязані із звільненням, в день звільнення, тобто 19 грудня 2016 року.

Враховуючи, що всі суми належні позивачу при звільненні в день звільнення не були йому виплачені, тому суд вважає, за затримку розрахунку при звільненні настає відповідальність роботодавця, передбачена ст.117 КЗпП України, а саме: виплата звільненому працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. В даному випадку по день звернення до суду, тобто 19.01.2017 р., як просить в позовних вимогах позивач (а.с. 1-7).

Середньоденна заробітна плата ОСОБА_2 складає 78,57 гривень, виходячи із заробітної плати позивача за останні два повних місяці роботи: жовтень, листопад 2016 року в сумі 1650 гривень та 20 робочих днів у жовтні 2016 року, 22 робочих днів у листопаді 2016 року.

З дня звільнення ОСОБА_2 (19.12.2016 р.) по день звернення до суду з даним позовом (19.01.2017 р.) минуло 20 робочих днів.

Виходячи з наведених розрахунків сума стягнення середнього заробітку з ТОВ «Ситий двір» на користь ОСОБА_2 складає 1571,40 гривень.

Згідно п.2 ч.1 ст.367 ЦПК України, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення заробітної плати за 1 місяць, в сумі 1650 гривень.

Крім того, в звязку із частковим задоволенням позову та звільненням ОСОБА_2 від сплати судового збору на підставі п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», з відповідача ТОВ «Ситий двір» підлягає стягненню судовий збір в розмірі передбаченому п.1 ч.1 ст.4 вказаного Закону, в сумі 640 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 94, 97, 115, 116, 117, 233 КЗпП України, ст.ст. 21, 22, 24 Закону України «Про оплату праці», постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», Постанови Верховного Суду України від 29.01.2014 року у справі № 6-144ц13, Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати», ст.ст.10,60, 88,213-215,218, 367 ЦПК України, ст.ст. 4, 5 Закону України «Про судовий збір», суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ситий двір» про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ситий двір» ( код за ЄДРПОУ 39604291, місцезнаходження: вул.Першотравнева, 151, с.Михайлівка Гайсинського району Вінницької області) на користь ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі з травня 2016 року по 19 грудня 2017 року в сумі 13312 (тринадцять тисяч триста дванадцять) гривень 35 копійок та середній заробіток за час затримки розрахунку з 19 грудня 2016 року по 19 січня 2017 року в сумі 1571 (одна тисяча пятсот сімдесят одна) гривень 40 копійок, а всього 14883 (чотирнадцять тисяч вісімсот вісімдесят три) гривні 75 копійок.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення з ТОВ «Ситий двір» на користь ОСОБА_2 заборгованості по заробітній платі за один місяць в сумі 1650 гривень.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ситий двір» ( код за ЄДРПОУ 39604291, місцезнаходження: вул.Першотравнева, 151, с.Михайлівка Гайсинського району Вінницької області) на користь держави судовий збір в сумі 640 (шістсот сорок) гривень.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської області, протягом десяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Уманський міськрайонний суд Черкаської області.

Суддя                                                                                      Ю.В. Мазуренко